| в’я́нучий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | в’я́нучий | в’я́нуча | в’я́нуче | в’я́нучі |
| родовий | в’я́нучого | в’я́нучої | в’я́нучого | в’я́нучих |
| давальний | в’я́нучому | в’я́нучій | в’я́нучому | в’я́нучим |
| знахідний | в’я́нучий, в’я́нучого | в’я́нучу | в’я́нуче | в’я́нучі, в’я́нучих |
| орудний | в’я́нучим | в’я́нучою | в’я́нучим | в’я́нучими |
| місцевий | на/у в’я́нучому, в’я́нучім | на/у в’я́нучій | на/у в’я́нучому, в’я́нучім | на/у в’я́нучих |