| | |
| відбува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбува́ймо |
| 2 особа | відбува́й | відбува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбува́тиму | відбува́тимемо, відбува́тимем |
| 2 особа | відбува́тимеш | відбува́тимете |
| 3 особа | відбува́тиме | відбува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбува́ю | відбува́ємо, відбува́єм |
| 2 особа | відбува́єш | відбува́єте |
| 3 особа | відбува́є | відбува́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відбува́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відбува́в | відбува́ли |
| жін. р. | відбува́ла |
| сер. р. | відбува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбува́вши |
