| | |
| відві́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відві́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відві́юймо |
| 2 особа | відві́юй | відві́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відві́юватиму | відві́юватимемо, відві́юватимем |
| 2 особа | відві́юватимеш | відві́юватимете |
| 3 особа | відві́юватиме | відві́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відві́юю | відві́юємо, відві́юєм |
| 2 особа | відві́юєш | відві́юєте |
| 3 особа | відві́ює | відві́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відві́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відві́ював | відві́ювали |
| жін. р. | відві́ювала |
| сер. р. | відві́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| відві́юваний |
| Безособова форма |
| відві́ювано |
| Дієприслівник |
| відві́ювавши |
