| | |
| відгризну́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відгризну́тися, відгризну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відгризні́мося, відгризні́мось, відгризні́мся |
| 2 особа | відгризни́ся, відгризни́сь | відгризні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відгризну́ся, відгризну́сь | відгризнемо́ся, відгризнемо́сь, відгризне́мся |
| 2 особа | відгризне́шся | відгризнете́ся, відгризнете́сь |
| 3 особа | відгризне́ться | відгризну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відгризну́вся, відгризну́всь | відгризну́лися, відгризну́лись |
| жін.р. | відгризну́лася, відгризну́лась |
| сер.р. | відгризну́лося, відгризну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відгризну́вшись |
| | |
| [розм.] | | |
