| | |
| відділя́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відділя́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відділя́ймо |
| 2 особа | відділя́й | відділя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відділя́тиму | відділя́тимемо, відділя́тимем |
| 2 особа | відділя́тимеш | відділя́тимете |
| 3 особа | відділя́тиме | відділя́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відділя́ю | відділя́ємо, відділя́єм |
| 2 особа | відділя́єш | відділя́єте |
| 3 особа | відділя́є | відділя́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відділя́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відділя́в | відділя́ли |
| жін. р. | відділя́ла |
| сер. р. | відділя́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відділя́вши |
