| | |
| відзна́чи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відзна́чи́тися, відзна́чи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відзна́чмося, відзна́чмось, відзначі́мося, відзначі́мось, відзначі́мся |
| 2 особа | відзна́чся, відзначи́ся, відзначи́сь | відзна́чтеся, відзна́чтесь, відзначі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відзна́чу́ся, відзна́чу́сь | відзна́чимо́ся, відзна́чимо́сь, відзна́чи́мся |
| 2 особа | відзна́чи́шся | відзна́чите́ся, відзна́чите́сь |
| 3 особа | відзна́чи́ться | відзна́ча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відзна́чи́вся, відзна́чи́всь | відзна́чи́лися, відзна́чи́лись |
| жін.р. | відзна́чи́лася, відзна́чи́лась |
| сер.р. | відзна́чи́лося, відзна́чи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відзна́чи́вшись |
