| | |
| відказа́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (відмовитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відказа́тися, відказа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відкажі́мося, відкажі́мось, відкажі́мся |
| 2 особа | відкажи́ся, відкажи́сь | відкажі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відкажу́ся, відкажу́сь | відка́жемося, відка́жемось, відка́жемся |
| 2 особа | відка́жешся | відка́жетеся, відка́жетесь |
| 3 особа | відка́жеться | відка́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відказа́вся, відказа́всь | відказа́лися, відказа́лись |
| жін.р. | відказа́лася, відказа́лась |
| сер.р. | відказа́лося, відказа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відказа́вшись |
| | |
| [діал.] | | |
