| | |
| відка́зувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відка́зувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відка́зуймо |
| 2 особа | відка́зуй | відка́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відка́зуватиму | відка́зуватимемо, відка́зуватимем |
| 2 особа | відка́зуватимеш | відка́зуватимете |
| 3 особа | відка́зуватиме | відка́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відка́зую | відка́зуємо, відка́зуєм |
| 2 особа | відка́зуєш | відка́зуєте |
| 3 особа | відка́зує | відка́зують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відка́зуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відка́зував | відка́зували |
| жін. р. | відка́зувала |
| сер. р. | відка́зувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відка́зувавши |