| відколядува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відколядува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відколяду́ймо | |
| 2 особа | відколяду́й | відколяду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відколяду́ю | відколяду́ємо, відколяду́єм |
| 2 особа | відколяду́єш | відколяду́єте |
| 3 особа | відколяду́є | відколяду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відколядува́в | відколядува́ли |
| жін.р. | відколядува́ла | |
| сер.р. | відколядува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відколядува́вши | ||