| | |
| відкупа́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відкупа́тися, відкупа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відкупа́ймося, відкупа́ймось |
| 2 особа | відкупа́йся, відкупа́йсь | відкупа́йтеся, відкупа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відкупа́тимуся, відкупа́тимусь | відкупа́тимемося, відкупа́тимемось, відкупа́тимемся |
| 2 особа | відкупа́тимешся | відкупа́тиметеся, відкупа́тиметесь |
| 3 особа | відкупа́тиметься | відкупа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відкупа́юся, відкупа́юсь | відкупа́ємося, відкупа́ємось, відкупа́ємся |
| 2 особа | відкупа́єшся | відкупа́єтеся, відкупа́єтесь |
| 3 особа | відкупа́ється | відкупа́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відкупа́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відкупа́вся, відкупа́всь | відкупа́лися, відкупа́лись |
| жін. р. | відкупа́лася, відкупа́лась |
| сер. р. | відкупа́лося, відкупа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відкупа́вшись |
