| відляка́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відляка́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відляка́ймо | |
| 2 особа | відляка́й | відляка́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відляка́ю | відляка́ємо, відляка́єм |
| 2 особа | відляка́єш | відляка́єте |
| 3 особа | відляка́є | відляка́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відляка́в | відляка́ли |
| жін.р. | відляка́ла | |
| сер.р. | відляка́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відляка́ний | ||
| Безособова форма | ||
| відляка́но | ||
| Дієприслівник | ||
| відляка́вши | ||