| відмогти́ – дієслово доконаного виду | ||
| (відібрати) | ||
| Інфінітив | відмогти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відможі́мо, відможі́м | |
| 2 особа | відможи́ | відможі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмо́жу | відмо́жемо, відмо́жем |
| 2 особа | відмо́жеш | відмо́жете |
| 3 особа | відмо́же | відмо́жуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відмі́г | відмогли́ |
| жін.р. | відмогла́ | |
| сер.р. | відмогло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відмі́гши | ||