| | |
| відно́сити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (доставляти кудись; зараховувати кого-, що-небудь до когось, чогось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відно́сити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відно́сьмо |
| 2 особа | відно́сь | відно́сьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відно́ситиму | відно́ситимемо, відно́ситимем |
| 2 особа | відно́ситимеш | відно́ситимете |
| 3 особа | відно́ситиме | відно́ситимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відно́шу | відно́симо, відно́сим |
| 2 особа | відно́сиш | відно́сите |
| 3 особа | відно́сить | відно́сять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відно́сячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відно́сив | відно́сили |
| жін. р. | відно́сила |
| сер. р. | відно́сило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відно́сивши |
