| відпрото́рити – дієслово доконаного виду | ||
| (випроводити когось зі свого дому) | ||
| Інфінітив | відпрото́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпрото́рмо | |
| 2 особа | відпрото́р | відпрото́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпрото́рю | відпрото́римо, відпрото́рим |
| 2 особа | відпрото́риш | відпрото́рите |
| 3 особа | відпрото́рить | відпрото́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відпрото́рив | відпрото́рили |
| жін.р. | відпрото́рила | |
| сер.р. | відпрото́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відпрото́ривши | ||