| відректи́ся – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відректи́ся, відректи́сь | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відречі́мося, відречі́мось, відречі́мся | |
| 2 особа | відречи́ся, відречи́сь | відречі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відречу́ся, відречу́сь | відречемо́ся, відречемо́сь, відрече́мся |
| 2 особа | відрече́шся | відречете́ся, відречете́сь |
| 3 особа | відрече́ться | відречу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відрі́кся | відрекли́ся, відрекли́сь |
| жін.р. | відрекла́ся, відрекла́сь | |
| сер.р. | відрекло́ся, відрекло́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відрі́кшись | ||