| | |
| відро́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відро́джуватися, відро́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відро́джуймося, відро́джуймось |
| 2 особа | відро́джуйся, відро́джуйсь | відро́джуйтеся, відро́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відро́джуватимуся, відро́джуватимусь | відро́джуватимемося, відро́джуватимемось, відро́джуватимемся |
| 2 особа | відро́джуватимешся | відро́джуватиметеся, відро́джуватиметесь |
| 3 особа | відро́джуватиметься | відро́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відро́джуюся, відро́джуюсь | відро́джуємося, відро́джуємось, відро́джуємся |
| 2 особа | відро́джуєшся | відро́джуєтеся, відро́джуєтесь |
| 3 особа | відро́джується | відро́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відро́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відро́джувався, відро́джувавсь | відро́джувалися, відро́джувались |
| жін. р. | відро́джувалася, відро́джувалась |
| сер. р. | відро́джувалося, відро́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відро́джувавшись |
