| відрубни́й – прикметник | ||||
| (який відрубується) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відрубни́й | відрубна́ | відрубне́ | відрубні́ |
| родовий | відрубно́го | відрубно́ї | відрубно́го | відрубни́х |
| давальний | відрубно́му | відрубні́й | відрубно́му | відрубни́м |
| знахідний | відрубни́й | відрубну́ | відрубне́ | відрубні́ |
| орудний | відрубни́м | відрубно́ю | відрубни́м | відрубни́ми |
| місцевий | на/у відрубно́му, відрубні́м | на/у відрубні́й | на/у відрубно́му, відрубні́м | на/у відрубни́х |