| | |
| відріжня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відрізнятися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відріжня́тися, відріжня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відріжня́ймося, відріжня́ймось |
| 2 особа | відріжня́йся, відріжня́йсь | відріжня́йтеся, відріжня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відріжня́тимуся, відріжня́тимусь | відріжня́тимемося, відріжня́тимемось, відріжня́тимемся |
| 2 особа | відріжня́тимешся | відріжня́тиметеся, відріжня́тиметесь |
| 3 особа | відріжня́тиметься | відріжня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відріжня́юся, відріжня́юсь | відріжня́ємося, відріжня́ємось, відріжня́ємся |
| 2 особа | відріжня́єшся | відріжня́єтеся, відріжня́єтесь |
| 3 особа | відріжня́ється | відріжня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відріжня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відріжня́вся, відріжня́всь | відріжня́лися, відріжня́лись |
| жін. р. | відріжня́лася, відріжня́лась |
| сер. р. | відріжня́лося, відріжня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відріжня́вшись |
