| | |
| відходи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відходи́тися, відходи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відході́мося, відході́мось, відході́мся |
| 2 особа | відходи́ся, відходи́сь | відході́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відходжу́ся, відходжу́сь | відхо́димося, відхо́димось, відхо́димся |
| 2 особа | відхо́дишся | відхо́дитеся, відхо́дитесь |
| 3 особа | відхо́диться | відхо́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відходи́вся, відходи́всь | відходи́лися, відходи́лись |
| жін.р. | відходи́лася, відходи́лась |
| сер.р. | відходи́лося, відходи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відходи́вшись |
