відча́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відча́йний | відча́йна | відча́йне | відча́йні |
родовий | відча́йного | відча́йної | відча́йного | відча́йних |
давальний | відча́йному | відча́йній | відча́йному | відча́йним |
знахідний | відча́йний | відча́йну | відча́йне | відча́йні |
орудний | відча́йним | відча́йною | відча́йним | відча́йними |
місцевий | на/у відча́йному, відча́йнім | на/у відча́йній | на/у відча́йному, відча́йнім | на/у відча́йних |
[рідко] |