| | |
| відще́плюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відще́плюватися, відще́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | відще́плюватиметься | відще́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | відще́плюється | відще́плюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відще́плюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відще́плювався, відще́плювавсь | відще́плювалися, відще́плювались |
| жін. р. | відще́плювалася, відще́плювалась |
| сер. р. | відще́плювалося, відще́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відще́плювавшись |
