| відігна́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відігна́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | віджені́мо, віджені́м | |
| 2 особа | віджени́ | віджені́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віджену́ | відженемо́, віджене́м |
| 2 особа | віджене́ш | відженете́ |
| 3 особа | віджене́ | віджену́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відігна́в | відігна́ли |
| жін.р. | відігна́ла | |
| сер.р. | відігна́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| віді́гнаний | ||
| Безособова форма | ||
| віді́гнано | ||
| Дієприслівник | ||
| відігна́вши | ||