| | |
| відігра́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відігра́тися, відігра́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відігра́ймося, відігра́ймось |
| 2 особа | відігра́йся, відігра́йсь | відігра́йтеся, відігра́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відігра́юся, відігра́юсь | відігра́ємося, відігра́ємось, відігра́ємся |
| 2 особа | відігра́єшся | відігра́єтеся, відігра́єтесь |
| 3 особа | відігра́ється | відігра́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відігра́вся, відігра́всь | відігра́лися, відігра́лись |
| жін.р. | відігра́лася, відігра́лась |
| сер.р. | відігра́лося, відігра́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відігра́вшись |
