| відіме́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відіме́нний | відіме́нна | відіме́нне | відіме́нні |
| родовий | відіме́нного | відіме́нної | відіме́нного | відіме́нних |
| давальний | відіме́нному | відіме́нній | відіме́нному | відіме́нним |
| знахідний | відіме́нний, відіме́нного | відіме́нну | відіме́нне | відіме́нні, відіме́нних |
| орудний | відіме́нним | відіме́нною | відіме́нним | відіме́нними |
| місцевий | на/у відіме́нному, відіме́ннім | на/у відіме́нній | на/у відіме́нному, відіме́ннім | на/у відіме́нних |