| від’їзни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | від’їзни́й | від’їзна́ | від’їзне́ | від’їзні́ |
| родовий | від’їзно́го | від’їзно́ї | від’їзно́го | від’їзни́х |
| давальний | від’їзно́му | від’їзні́й | від’їзно́му | від’їзни́м |
| знахідний | від’їзни́й, від’їзно́го | від’їзну́ | від’їзне́ | від’їзні́, від’їзни́х |
| орудний | від’їзни́м | від’їзно́ю | від’їзни́м | від’їзни́ми |
| місцевий | на/у від’їзно́му, від’їзні́м | на/у від’їзні́й | на/у від’їзно́му, від’їзні́м | на/у від’їзни́х |