| | |
| вінува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| (давати посаг) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вінува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | віну́ймо |
| 2 особа | віну́й | віну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вінува́тиму | вінува́тимемо, вінува́тимем |
| 2 особа | вінува́тимеш | вінува́тимете |
| 3 особа | вінува́тиме | вінува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | віну́ю | віну́ємо, віну́єм |
| 2 особа | віну́єш | віну́єте |
| 3 особа | віну́є | віну́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| віну́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вінува́в | вінува́ли |
| жін. р. | вінува́ла |
| сер. р. | вінува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вінува́вши |
