| вінце́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вінце́вий | вінце́ва | вінце́ве | вінце́ві |
| родовий | вінце́вого | вінце́вої | вінце́вого | вінце́вих |
| давальний | вінце́вому | вінце́вій | вінце́вому | вінце́вим |
| знахідний | вінце́вий | вінце́ву | вінце́ве | вінце́ві |
| орудний | вінце́вим | вінце́вою | вінце́вим | вінце́вими |
| місцевий | на/у вінце́вому, вінце́вім | на/у вінце́вій | на/у вінце́вому, вінце́вім | на/у вінце́вих |