| | |
| вінча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вінча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вінча́ймо |
| 2 особа | вінча́й | вінча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вінча́тиму | вінча́тимемо, вінча́тимем |
| 2 особа | вінча́тимеш | вінча́тимете |
| 3 особа | вінча́тиме | вінча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вінча́ю | вінча́ємо, вінча́єм |
| 2 особа | вінча́єш | вінча́єте |
| 3 особа | вінча́є | вінча́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вінча́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вінча́в | вінча́ли |
| жін. р. | вінча́ла |
| сер. р. | вінча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ві́нчаний |
| Безособова форма |
| ві́нчано |
| Дієприслівник |
| вінча́вши |
