| | |
| віншува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | віншува́тися, віншува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | віншува́тиметься | віншува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | віншу́ється | віншу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| віншу́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | віншува́вся, віншува́всь | віншува́лися, віншува́лись |
| жін. р. | віншува́лася, віншува́лась |
| сер. р. | віншува́лося, віншува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| віншува́вшись |
