| вістува́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (сповіщати) | ||
| Інфінітив | вістува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вісту́ймо | |
| 2 особа | вісту́й | вісту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вістува́тиму | вістува́тимемо, вістува́тимем |
| 2 особа | вістува́тимеш | вістува́тимете |
| 3 особа | вістува́тиме | вістува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вісту́ю | вісту́ємо, вісту́єм |
| 2 особа | вісту́єш | вісту́єте |
| 3 особа | вісту́є | вісту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вісту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вістува́в | вістува́ли |
| жін. р. | вістува́ла | |
| сер. р. | вістува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вістува́вши | ||