| віхови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | віхови́й | віхова́ | віхове́ | віхові́ |
| родовий | віхово́го | віхово́ї | віхово́го | віхови́х |
| давальний | віхово́му | віхові́й | віхово́му | віхови́м |
| знахідний | віхови́й, віхово́го | віхову́ | віхове́ | віхові́, віхови́х |
| орудний | віхови́м | віхово́ю | віхови́м | віхови́ми |
| місцевий | на/у віхово́му, віхові́м | на/у віхові́й | на/у віхово́му, віхові́м | на/у віхови́х |