| ві́ченько – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ві́ченько | ві́ченька |
| родовий | ві́ченька | ві́ченьок |
| давальний | ві́ченьку, ві́ченькові | ві́ченькам |
| знахідний | ві́ченько | ві́ченька |
| орудний | ві́ченьком | ві́ченьками |
| місцевий | на/у ві́ченьку | на/у ві́ченьках |
| кличний | ві́ченько* | ві́ченька* |
| [частіше вживається у множині] |