| віщовли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | віщовли́вий | віщовли́ва | віщовли́ве | віщовли́ві |
| родовий | віщовли́вого | віщовли́вої | віщовли́вого | віщовли́вих |
| давальний | віщовли́вому | віщовли́вій | віщовли́вому | віщовли́вим |
| знахідний | віщовли́вий, віщовли́вого | віщовли́ву | віщовли́ве | віщовли́ві, віщовли́вих |
| орудний | віщовли́вим | віщовли́вою | віщовли́вим | віщовли́вими |
| місцевий | на/у віщовли́вому, віщовли́вім | на/у віщовли́вій | на/у віщовли́вому, віщовли́вім | на/у віщовли́вих |