| ві́яльце – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ві́яльце | ві́яльця |
| родовий | ві́яльця | ві́ялець |
| давальний | ві́яльцю | ві́яльцям |
| знахідний | ві́яльце | ві́яльця |
| орудний | ві́яльцем | ві́яльцями |
| місцевий | на/у ві́яльці, ві́яльцю | на/у ві́яльцях |
| кличний | ві́яльце* | ві́яльця* |