| | |
| ві́ятися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ві́ятися, ві́ятись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ві́ймося, ві́ймось |
| 2 особа | ві́йся, війсь | ві́йтеся, ві́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ві́ятимуся, ві́ятимусь | ві́ятимемося, ві́ятимемось, ві́ятимемся |
| 2 особа | ві́ятимешся | ві́ятиметеся, ві́ятиметесь |
| 3 особа | ві́ятиметься | ві́ятимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ві́юся, ві́юсь | ві́ємося, ві́ємось, ві́ємся |
| 2 особа | ві́єшся | ві́єтеся, ві́єтесь |
| 3 особа | ві́ється | ві́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ві́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ві́явся, ві́явсь | ві́ялися, ві́ялись |
| жін. р. | ві́ялася, ві́ялась |
| сер. р. | ві́ялося, ві́ялось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ві́явшись |
