| | |
| габілітува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| (складати іспит на право викладання в університеті) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | габілітува́тися, габілітува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | габіліту́ймося, габіліту́ймось |
| 2 особа | габіліту́йся, габіліту́йсь | габіліту́йтеся, габіліту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | габілітува́тимуся, габілітува́тимусь | габілітува́тимемося, габілітува́тимемось, габілітува́тимемся |
| 2 особа | габілітува́тимешся | габілітува́тиметеся, габілітува́тиметесь |
| 3 особа | габілітува́тиметься | габілітува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | габіліту́юся, габіліту́юсь | габіліту́ємося, габіліту́ємось, габіліту́ємся |
| 2 особа | габіліту́єшся | габіліту́єтеся, габіліту́єтесь |
| 3 особа | габіліту́ється | габіліту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| габіліту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | габілітува́вся, габілітува́всь | габілітува́лися, габілітува́лись |
| жін. р. | габілітува́лася, габілітува́лась |
| сер. р. | габілітува́лося, габілітува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| габілітува́вшись |
