| гадю́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гадю́чий | гадю́ча | гадю́че | гадю́чі |
| родовий | гадю́чого | гадю́чої | гадю́чого | гадю́чих |
| давальний | гадю́чому | гадю́чій | гадю́чому | гадю́чим |
| знахідний | гадю́чий, гадю́чого | гадю́чу | гадю́че | гадю́чі, гадю́чих |
| орудний | гадю́чим | гадю́чою | гадю́чим | гадю́чими |
| місцевий | на/у гадю́чому, гадю́чім | на/у гадю́чій | на/у гадю́чому, гадю́чім | на/у гадю́чих |