| галасува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | галасува́тий | галасува́та | галасува́те | галасува́ті |
| родовий | галасува́того | галасува́тої | галасува́того | галасува́тих |
| давальний | галасува́тому | галасува́тій | галасува́тому | галасува́тим |
| знахідний | галасува́тий | галасува́ту | галасува́те | галасува́ті |
| орудний | галасува́тим | галасува́тою | галасува́тим | галасува́тими |
| місцевий | на/у галасува́тому, галасува́тім | на/у галасува́тій | на/у галасува́тому, галасува́тім | на/у галасува́тих |