| галоге́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | галоге́нний | галоге́нна | галоге́нне | галоге́нні |
| родовий | галоге́нного | галоге́нної | галоге́нного | галоге́нних |
| давальний | галоге́нному | галоге́нній | галоге́нному | галоге́нним |
| знахідний | галоге́нний | галоге́нну | галоге́нне | галоге́нні |
| орудний | галоге́нним | галоге́нною | галоге́нним | галоге́нними |
| місцевий | на/у галоге́нному, галоге́ннім | на/у галоге́нній | на/у галоге́нному, галоге́ннім | на/у галоге́нних |