| глаго́л – іменник чоловічого роду | ||
| (мова) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | глаго́л | глаго́ли |
| родовий | глаго́ла | глаго́лів |
| давальний | глаго́лу, глаго́лові | глаго́лам |
| знахідний | глаго́л | глаго́ли |
| орудний | глаго́лом | глаго́лами |
| місцевий | на/у глаго́лі | на/у глаго́лах |
| кличний | глаго́ле* | глаго́ли* |
| [церк.-слов.] |