| гла́сний1 – прикметник | ||||
| (прилюдний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гла́сний | гла́сна | гла́сне | гла́сні |
| родовий | гла́сного | гла́сної | гла́сного | гла́сних |
| давальний | гла́сному | гла́сній | гла́сному | гла́сним |
| знахідний | гла́сний, гла́сного | гла́сну | гла́сне | гла́сні, гла́сних |
| орудний | гла́сним | гла́сною | гла́сним | гла́сними |
| місцевий | на/у гла́сному, гла́снім | на/у гла́сній | на/у гла́сному, гла́снім | на/у гла́сних |