| гніздю́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (козак, що осів на одному місці і веде спосіб життя хлібороба) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | гніздю́к | гніздюки́ |
| родовий | гніздюка́ | гніздюкі́в |
| давальний | гніздюко́ві, гніздюку́ | гніздюка́м |
| знахідний | гніздюка́ | гніздюкі́в |
| орудний | гніздюко́м | гніздюка́ми |
| місцевий | на/у гніздюко́ві, гніздюку́ | на/у гніздюка́х |
| кличний | гніздю́че | гніздюки́ |
| [іст., зневажл.] |