| | |
| гніти́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гніти́тися, гніти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гніті́мося, гніті́мось, гніті́мся |
| 2 особа | гніти́ся, гніти́сь | гніті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гніти́тимуся, гніти́тимусь | гніти́тимемося, гніти́тимемось, гніти́тимемся |
| 2 особа | гніти́тимешся | гніти́тиметеся, гніти́тиметесь |
| 3 особа | гніти́тиметься | гніти́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гнічу́ся, гнічу́сь | гнітимо́ся, гнітимо́сь, гніти́мося |
| 2 особа | гніти́шся | гнітите́ся, гнітите́сь |
| 3 особа | гніти́ться | гнітя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гнітячи́сь* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гніти́вся, гніти́всь | гніти́лися, гніти́лись |
| жін. р. | гніти́лася, гніти́лась |
| сер. р. | гніти́лося, гніти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гніти́вшись |
