гоні́т – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | гоні́т | гоні́ти |
родовий | гоні́ту | гоні́тів |
давальний | гоні́ту, гоні́тові | гоні́там |
знахідний | гоні́т | гоні́ти |
орудний | гоні́том | гоні́тами |
місцевий | на/у гоні́ті | на/у гоні́тах |
кличний | гоні́те* | гоні́ти* |