| горбува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | горбува́тий | горбува́та | горбува́те | горбува́ті |
| родовий | горбува́того | горбува́тої | горбува́того | горбува́тих |
| давальний | горбува́тому | горбува́тій | горбува́тому | горбува́тим |
| знахідний | горбува́тий | горбува́ту | горбува́те | горбува́ті |
| орудний | горбува́тим | горбува́тою | горбува́тим | горбува́тими |
| місцевий | на/у горбува́тому, горбува́тім | на/у горбува́тій | на/у горбува́тому, горбува́тім | на/у горбува́тих |