| горотво́рчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | горотво́рчий | горотво́рча | горотво́рче | горотво́рчі |
| родовий | горотво́рчого | горотво́рчої | горотво́рчого | горотво́рчих |
| давальний | горотво́рчому | горотво́рчій | горотво́рчому | горотво́рчим |
| знахідний | горотво́рчий | горотво́рчу | горотво́рче | горотво́рчі |
| орудний | горотво́рчим | горотво́рчою | горотво́рчим | горотво́рчими |
| місцевий | на/у горотво́рчому, горотво́рчім | на/у горотво́рчій | на/у горотво́рчому, горотво́рчім | на/у горотво́рчих |