| госпдо́гові́р – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | госпдо́гові́р | госпдо́говори́ |
| родовий | госпдо́гово́ру | госпдо́говорі́в |
| давальний | госпдо́гово́ру, госпдо́гово́рові | госпдо́говора́м |
| знахідний | госпдо́гові́р | госпдо́говори́ |
| орудний | госпдо́гово́ром | госпдо́говора́ми |
| місцевий | на/у госпдо́гово́рі | на/у госпдо́говора́х |
| кличний | госпдо́гово́ре* | госпдо́говори́* |
| * Але: два, три, чотири госпдо”гово”ри |