| | | | |
| гостросфокусо́ваний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | гостросфокусо́ваний | гостросфокусо́вана | гостросфокусо́ване | гостросфокусо́вані |
| родовий | гостросфокусо́ваного | гостросфокусо́ваної | гостросфокусо́ваного | гостросфокусо́ваних |
| давальний | гостросфокусо́ваному | гостросфокусо́ваній | гостросфокусо́ваному | гостросфокусо́ваним |
| знахідний | гостросфокусо́ваний | гостросфокусо́вану | гостросфокусо́ване | гостросфокусо́вані |
| орудний | гостросфокусо́ваним | гостросфокусо́ваною | гостросфокусо́ваним | гостросфокусо́ваними |
| місцевий | на/у гостросфокусо́ваному, гостросфокусо́ванім | на/у гостросфокусо́ваній | на/у гостросфокусо́ваному, гостросфокусо́ванім | на/у гостросфокусо́ваних |
| | | | |
| [спец.] | | | | |
