| гронува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гронува́тий | гронува́та | гронува́те | гронува́ті |
| родовий | гронува́того | гронува́тої | гронува́того | гронува́тих |
| давальний | гронува́тому | гронува́тій | гронува́тому | гронува́тим |
| знахідний | гронува́тий | гронува́ту | гронува́те | гронува́ті |
| орудний | гронува́тим | гронува́тою | гронува́тим | гронува́тими |
| місцевий | на/у гронува́тому, гронува́тім | на/у гронува́тій | на/у гронува́тому, гронува́тім | на/у гронува́тих |