| гуле́вицький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гуле́вицький | гуле́вицька | гуле́вицьке | гуле́вицькі |
| родовий | гуле́вицького | гуле́вицької | гуле́вицького | гуле́вицьких |
| давальний | гуле́вицькому | гуле́вицькій | гуле́вицькому | гуле́вицьким |
| знахідний | гуле́вицький, гуле́вицького | гуле́вицьку | гуле́вицьке | гуле́вицькі, гуле́вицьких |
| орудний | гуле́вицьким | гуле́вицькою | гуле́вицьким | гуле́вицькими |
| місцевий | на/у гуле́вицькому, гуле́вицькім | на/у гуле́вицькій | на/у гуле́вицькому, гуле́вицькім | на/у гуле́вицьких |